Розплітали мої коси веснянії грози
І помили мої ноги світанкові роси
Були радості й печалі на моїй дорозі
Про любов писала в віршах
Про розлуку в прозі
Залишилися зімною туги та розлуки
Знову сонце заховалось
В шибку дощ постукав
Осінь кличе за собою на вузеньку стежку
Вишиває ніч на небі зоряну мережку
Хочу серцем зрозуміти
Й розумом пізнати
Все, що дав мені Спаситель
І що хоче дати
А коли прийду до Бога
В Кришталеве Місто
То почути, що й для мене
Є у ньому місце
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : СНЕГ - Александр Юфик Снег - это образ Слова Божьего (в данном случае). Когда мы чисты как дети, Слово Божие наш друг, но когда мы грешим, оно выдаёт нашу греховность. Совсем не потому, что оно равнодушно, но потому, что СВЯТО.
2004 год, США
