Як я люблю Тебе,Ісусе,всьому світові розкажу,
Я низенько Тобі вклонюся і до Ран Святих припаду,
Розкажу,як серце радіє, загорається ,як свіча,
Як відчую я Божий дотик,то ликує душа моя .
Та стискає у грудях від горя,як згадаю муки страшні
Як дивлюсь на скатоване тіло,котяться сльози з очей рясні
Коли бачу я Рани глибокі і болючі терпіння Твої,
Плачу я над своїми гріхами,бо Твій біль болить і мені.
Мій Ісусе,як в гробі лежиш Ти ,заповитий немов дитя,
О,як туга на мене давить,крає серце гріховність моя,
Та я знаю,Ти смерть подолаєш і воскресне нове життя,
Перетвориться сум у радість,знов з Ісусом душа моя.
Разом з небом й землею радію,коли бачу Славу Твою,
Мій Ісусе,я дуже мрію,що у Вічністі, доТобе прийду,
І що стрінеш мене на порозі, скажеш тихо:"Небійся,це Я,
Так життя ти зуміла прожити,що здійснилася мрія твоя".
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 3232 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Давай поговорим . - Николай Зимин Мой друг , прошу , не надо говорить
О том , о чем нам лучше промолчать .
Давай споем мы лучше о любви .
О той любви , которой не понять .
Мой друг , давай пойдем с тобой туда ,
За неба край , где наши канули мечты .
Там вера наша так была чиста
И никакие беды были не страшны .
